Латинська назва: Ricinus communis
Родина молочайних
Рослинну олію отримують віджиманням з насіння рицини
Призначена для догляду за шкірою обличчя і тіла з метою масажу, живлення, пом’якшення, зволоження, зменшення сухості і лущення внаслідок прийняття сонячних ванн, а також як засіб для зняття макіяжу.
Особливості хімічного складу: насичені жирні кислоти (пальмітинова і стеаринова), мононенасичені жирні кислоти (олеїнова і рицинолева) і полі ненасичені жирні кислоти (лінолева). При нанесенні утворює на шкірі вологозахисну плівку, підвищуючи проникнення через шкіру поживних речовин.
Використовується для зміцнення і поліпшення росту волосся, вій та нігтів, покращує їх структуру.
Показання:
• догляд за шкірою будь-якого типу (нормальною, сухою, зрілою);
• догляд за старіючою зморшкуватою шкірою;
• догляд за жирною пористою та змішаною шкірою;
• догляд за проблемною шкірою, вугрі;
• догляд за шкірою губ та повік;
• догляд за жирним волоссям, реабілітація фарбованого, сухого та ламкого волосся, лупа, випадіння волосся;
• догляд за бровами та віями;
• догляд за нігтями: відлущування кутикули, зміцнення і стимулювання росту;
• опіки, виразки, порізи, рани, садна, геморой;
• бородавки, мозолі, натоптиші, тріщини на підошвах ніг;
• шрами, кісткові та інші нарости на шкірі, пігментні плями;
• для розтирань при бронхіті та застуді.
Рицинова олія – в’язка, важко розподіляється і змивається, тому її доцільно поєднувати з іншими оліями: кокосовою або жожоба.
Використовується в чистому вигляді, в суміші з іншими рослинними оліями, для збагачення косметичних засобів – 10%; 5-10% – у шампуні, бальзами; як основа для розчинення ефірних олій – 3-5 крапель ефірної олії на 10 мл рицинової олії.
Протипоказання: індивідуальне несприйняття.
